З нами Бог

Біблійні пророцтва про Месію говорять про Нього як про величну, царствену фігуру; але деякі з них вказують на щось ще більше. В особі Месії серед людей мешкатиме сам Бог.

Він прийде до Свого народу: “Ось, Я посилаю ангела Мого, і він приготує путь переді Мною, і несподівано прийде у храм Свій Господь, Якого ви шукаєте, і ангел завіту, Якого ви бажаєте; ось, Він іде, – говорить Господь Саваоф” (Мал. 3:1)

Бог увійде до світу в образі таємничого Немовляти; “Отже, Сам Господь дасть вам знамення: ось, Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому: Еммануїл, [що означає – з нами Бог]” (Іс. 7:14)

Як каже пророк Ісая, “Бо Немовля народилося нам – Син даний нам; владарювання на раменах Його, і наречуть ім’я Йому: Дивний, Радник, Бог кріпкий, Отець вічности, Князь миру. Примноженню владарювання Його і миру немає межі на престолі Давида й у царстві його, щоб Йому утвердити його і зміцнити його судом і правдою віднині і довіку. Ревність Господа Саваофа зробить це” (Іс. 9:6,7) Таємниче немовля, про яке йде мова, у той же час є “Отцем вічности” і “Богом кріпким”.

І от настає час виконання Пророцтв. Наближаються ті, головні в історії всесвіту події, заради яких відбувалася уся старозавітна драма. Заради цього був покликаний Авраам, заради цього Мойсей вивів народ з Єгипту, заради цього Пророки сповіщали слово Боже, заради цього минули всі ці віки надії та очікування.

Уся історія світу сконцентровується на одній людині – єврейській дівчині з Назарету Галилейського, на ім’я Марія (Маріам).

Архангел Гавриїл сповіщає Марії, що в неї народиться Немовля, яке “царюватиме у домі Якова повік, і царству Його не буде кінця“.

Марія ж сказала ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю? Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим” (Лк. 1:34,35).

Після цього Марія вирушає до своєї родички, Єлизавети, і чує від неї пророчі слова: “І звідки це мені, що Мати Господа мого прийшла до мене?” (Лк. 1:43)

Церква сповідує Марію Богородицею – бо Немовля, Якого Вона виносила в утробі і народила, той самий, про Кого говорить пророцтво – Бог кріпкий.

Ця подія називається “боговтіленням” – від слів “Бог” і “тіло”, тобто “людина”. Як каже Символ Віри, в Ісусі Христу Бог “тіло прийняв і стався чоловіком”. Як пише про це апостол Іоанн, “Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. Воно було споконвіку в БогаІ Слово стало плоттю, і вселилося між нами, повне благодаті й істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця” (Ін. 1:1-14).

Як розуміти ці – і багато інших – слова Писання, які кажуть про те, що Ісус Христос – Бог? В історії виникали різні хибні вчення – вони називаються єрессю – які спотворювали істину боговтілення в той чи інший бік.

Одні учили, що Бог став людиною тільки примарно, за виглядом, їх називали “докетистами”, від грецького слова “докео”, “здаватися”. Інші вважали, що Бог просто жив у людині Ісусі, як у храмі. Треті казали, що в Ісусі Христі утілився не Бог, а хтось менший – істота велика і надприродна, але, як і ми, створена Богом.

Церква відкинула всі ці хиби і затвердила віру в те, що Господь Ісус володіє двома природами – Він одночасно і повністю Бог і людина. У Ньому Бог і людина є однією особою. Він не “напівбог”, а цілком і повністю Бог; не “здається людиною”, а цілком і повністю людина, в усьому подібний до нас, окрім гріха.

Звичайно, всяка аналогія умовна, і це потрібно розуміти, але спробуємо порівняти Втілення з появою автора в романі. У деяких романах – наприклад, знаменитій трилогії Джона Толкіна “Володар Перснів” – детально виписаний величезний світ з безліччю персонажів, історією, складними особистими долями і поворотами сюжету. Весь цей світ створений автором. А тепер уявимо собі, що автор сам стає одним з персонажів, і розділяє з мешканцями створеного ним світу їх радості і випробування, щоб, нарешті, врятувати цей світ зсередини.

Звичайно, персонажі роману не мають справжнього життя – вони створені уявою автора і оживають у нашій уяві. Але ми можемо зрозуміти, як можна бути автором і персонажем одночасно. Світ, створений Богом, реальний; але Бог абсолютно, якісно реальніший за нього – як автор реальніший за світ його роману.

І от цей позамежний, незбагненний Бог стає немовлям на руках у Своєї Пречистої Матері, Марії.

Тут нам потрібно відхилити ще одну хибу, з якою ми зіткнулися відносно нещодавно. Слід зауважити, що Христос – не аватар. “Аватарами” у нас називають картинки в Інтернет форумах, але в деяких релігіях так називаються неодноразові втілення божества. Чи, як в одному фільмі – штучне тіло, яке людина може на собі поносити, а потім зняти.

У такого роду “втіленні” є щось несерйозне, ігрове – від штучного тіла можна відключитися також легко, як піти з форуму, де вас кривдять. Як у комп’ютерній грі – якщо вас “убили”, ви можете завантажити збереження, а якщо вам це набридло – вибрати режим невразливості.

Втілення Сина Божого – серйозно і назавжди. Він дійсно став людиною, їв і пив, працював і втомлювався, терпів спеку і спрагу, нарешті, жахливий біль Розп’яття. Він і зараз Людина; на небесному престолі перебуває представник нашого, людського роду.

Попередній запис

Міф: Старий і Новий Завіти пропонують зовсім різні образи Божі

Міф: Іноді кажуть про те, що Бог у Старому Завіті гнівний і суворий, а в Новому Завіті зовсім інший – ... Читати далі

Наступний запис

Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх

Пророки Старого Завіту провіщали прихід Месії – Божого помазаника, того, хто принесе спасіння. До новозавітних часів очікування Його приходу стало ... Читати далі