Відповідь, а не згода

І знову про лицемірство в Церкві, а точніше про лицемірство світу цього. Адже багато людей постійно вигадають причини, приводи для самовиправдання, щоб не ходити до церкви, не бути складовою частиною Церкви, проте залишатися «віруючими». Точніше ніби «віруючими», бо в поняття «віра» люди вкладають найрізноманітніші сенси, які за кількістю припущень нічим не поступаються кількості здогадок, які люди висувають стосовно «святості», про що йшла мова дещо раніше.

Отже про причину, яка спонукала знову «взятися за перо», тобто всістися за клавіатуру. Підштовхнуло це зробити повідомлення приблизно наступного змісту, що блукає просторами Мережі: «Одна старенька бабуся говорила: «Не обов’язково ходити в церкву і святкувати всі свята, але обов’язково жити з Богом у душі і поступати з людьми по-Божому»». Як можна здогадатися, цей вислів претендує на життєву «мудрість». Хоча мудрості тут і сліду немає, а є купа штампів, якими люди в черговий раз намагаються виправдати себе.

Почнемо коротенький розбір деяких штампів, відразу зауваживши, що треба знати як відповідати на поширені людські хибні припущення стосовно Бога, Церкви, віри. Особливо на ті, які претендують на життєву «мудрість», бо як сказано в Священному Писанні: «Завжди будьте готові всім, хто домагається від вас звіту про ваше уповання, дати відповідь із лагідністю і благоговінням» (1Пет. 3:15). Відразу прошу зауважити на слова «дати відповідь», а не погоджуватися з черговою дурістю, якою так люблять прикриватися люди світу цього. Про «лагідність і благовоління», напевно, нагадувати не треба.

По-перше, вислів «одна старенька бабуся» – це емоційний вислів про ніщо. Адже перед нашою уявою при цих словах зазвичай виникає милий образ старої жінки, яка прожила багато років, набралася життєвої мудрості і тому її слова мають бути на вагу золота… Якщо це так, то ви опинились у полоні власної уяви, а точніше самообману, за яким чітко простежується робота біблійного персонажа, про якого згадував Спаситель в Ін. 8:44. Адже саме він, цей персонаж, любить підмінювати поняття.

От, наприклад, старість і мудрість, це загалом не тотожні поняття, або як казала, дійсно стара мудра людина: «Мудра людина з часом мудрішає, а дурна – дурнішає». Цей вислів схожий з біблійним принципом: «Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне» (Гал. 6:7). Отже, пізнання мудрості це складний розумовий процес, який вимагає часу, зусиль, терпіння і не приходить з часом сам собою. Так що вислів «одна старенька бабуся» – це дійсно вислів про ніщо, який лише готує ґрунт до подальшої маніпуляції.

Заклик «не ходіння до церкви» ми оминемо увагою і в цьому огляді, і, сподіваюсь, у житті, адже тут явно проступає постать вже згаданого персонажа з Ін. 8:44, а краще відразу перейдемо до двох штампів-виправдань.

Перший з них: «Жити з Богом у душі». Цей штамп не менш популярний, ніж твердження про те, що всі люди загалом у Церкві (чи в церкві, тобто в певній общині) – лицеміри. Загалом вислів «Бог у душі» – це справжнісіньке блюзнірство. Бо спробу «помістити» Творця всього видимого і невидимого, Пресвяту Особу в одне конкретне місце, «душу» (люди самі не знають, що мають на увазі під словом «душа»), по-іншому не назвеш.

«Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його» (Пс. 88:12), – варто перечитати цей коротенький віршик, щоб хоча б трохи уявити велич Божу. А тут хтось намагається помістити Творця в невідомо куди. Це ми всі огорнуті, оповиті Богом, Його присутністю, а не Він перебуває всередині нас.

Другий шаблон-виправдання, принаймні, не звучить по-блюзнірські: «Поступати з людьми по-Божому». Цей вислів просто про ніщо. Поступати «по-Божому», це загалом, як? «Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, – бо в цьому є Закон і Пророки» (Мф. 7:12) – може так? Багато хто з цим погодиться і, між іншим, вірно зробить. Бо це Божий принцип. Проте люди, які люблять шукати усілякі «мудрі» виправдання на кшталт щойно наведених, не можуть збагнути однієї очевидної речі: щоб жити за Божими принципами треба бути поруч з Богом. А це неможливо, коли Господь начебто у твоїй «душі», а ти сам поза межами Його Церкви.

Автор: Михайло Лукін

Попередній запис

Біблія про лицемірство

І. Визначення Лицемірство – це поведінка, що прикриває нещирість або зловмисність удаваним щиросердям або чеснотами. Лицемірство – це підробка переконань, ... Читати далі

Наступний запис

"І коли молишся, не будь як лицеміри…"

У Нагорній проповіді, Ісус Христос проголосив: "І, коли молишся, не будь як лицеміри, які люблять молитися у синагогах і на ... Читати далі