Що таке гріх?

Гріх – це спис, що прошиває тебе. Гріх – це брехлива обіцянка щастя. Гріх – це непослух Богові.

Гріх – це порушення Божих заповідей, повернення спиною до Бога та спроба людини самостійно формувати, оберігати й наснажувати силою власне життя. Тому гріх – це людський нерозум, адже всяке добро походить лише від Бога.

Розриваючи союз із Богом, зв’язок з Ним, людина позбавляє себе життя. Можна сказати, що гріх – це неприязнь між людиною й Богом, відвернення від Бога, відмова від себе. Крім того, той, хто грішить, повертається спиною до світла.

Якщо повернешся спиною до сонця, бачитимеш лише свою тінь. Гріх – це джерело всіх людських невдач і зла. Оскільки людина, яка грішить, повертається до Бога спиною та порушує Його заповіді, гріх чинить її егоїстом.

А Бог – це любов. Він заповідав нам любити одне одного так, як Він любить нас. Це означає, що гріх сіє між людьми неприязнь, а отже, він є джерелом війни. Гріх особливим чином деформує та оголює людину.

Скоївши гріх, навіть якщо це було зроблено потайки, людина починає боятися й думати, що всі про це знають. У неї виникає відчуття, що її ошукали, а тому вона негативно реагує на всіх, хто намагається зблизитися з нею.

Людина, яка грішить, бачить себе перед іншими голою. Тому втікає від людей, остерігається їх, боїться перебувати в товаристві.

Водночас гріх – це неправда, обман. Гріх обіцяє якесь задоволення, користь, та вкінці людина розуміє, що втратила і задоволення, і себе.

Якщо людина, наприклад, вдається до блюзнірства, їй здається, що, лихословлячи, проклинаючи, виглядатиме мужнішою. Однак, глумлячись зі всього святого, вона невдовзі відчує, що це скинуло її з неба до пекла, що вже не може глянути Богові у вічі, що люди зневажають її і що вона занечищує простір навколо себе. Замість того, щоб стати мужнішою, починає почуватися здитинілою та слабкою.

Якщо людина зважиться на нечистий зв’язок, то згодом відчує, що не отримала ні очікуваної ніжности, ні обіцяного задоволення, а натомість утратила все. А потім ще й усвідомить, що втратила приязнь особи, з якою згрішила, що розтоптала й зранила її сумління, що відділила її від Бога й від себе, що тепер мусить боятися та соромитися людей, що через прагнення якогось брехливого задоволення зневажила себе і свою честь. Окрім того, урешті-решт через докори сумління вона почне відчувати, що втратила навіть приємність, якої очікувала.

Гріх обіцяє, але натомість бреше й убиває людину.

Ісус сказав, що диявол – «був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім» (Ів. 8:44).

Як гріх може дати людині задоволення, спокій і приємність, якщо все це створив для людини Бог? Адже це Бог створив Усесвіт, природу й людину.

Добре використовувати світ і землю зможемо лише тоді, коли дотримуватимемося Божих заповідей.

Гріх робить людину грубою, позбавленою мужности. Чинить її наївною та обдуреною. Гріх – це велике, темне ошуканство.

Через гріх нас було викинуто з нашого первісного простору, який у Біблії названо земним садом, або раєм. Нас було вигнано у світ гріха, який ми самі обрали. Опинившись поза раєм, нам дали нагоду звернутися до Бога, стати Його друзями й жити вічно. І, врешті-решт, як твердить Святе Письмо, після того, як ми спробували плід з дерева пізнання добра і зла та згрішили, нас було вигнано, щоб ми не з’їли ще й плоду з дерева життя і не стали проклятими навіки.

Отож, у такий спосіб Божа любов вивела нас із раю та дала нам нагоду через свої страждання увійти в життя. Нам належить бути слухняними Богові та життю.

Попередній запис

Боже милосердя завжди більше від твого гріха

Є люди, які несуть тягар важкого гріха і не в змозі повірити, що Бог може їм пробачити. Ця ноша занадто ... Читати далі

Наступний запис

Чи існує Бог?

Атеїст – це людина, яка вірить, що Бога нема. Вірний – це той, хто вірить, що Бог є. Отож, і ... Читати далі