Через страждання до нового життя

Тобі, дорогий друже, без сумніву, теж довелося зазнати страждань! Вони не оминають нікого, і ніхто від них не втече. Завдадуть удару кожному: хтось страждатиме від якоїсь залежности, когось вразить серйозна, тривала хвороба, інший зазнає важкої втрати чи розчарування, а ще хтось зіткнеться з болем, якому не має ні початку, ні кінця. Людина боїться страждань, утікає від них, прагне уникнути їх. Але чим більше ховається від них, тим настирливіше вони наступають їй на п’яти та чигають на неї за кожним рогом. Людина обурюється, що мусить страждати, бунтує проти неба, запитує Бога, чому карає її. А ще нарікає та вважає, що не заслуговує такої долі, адже жила чесно й праведно. Вона сумує у своєму стражданні, якщо не бачить, що й інші страждають.

Страждання є супутником наших днів і безсонням наших ночей. Страждання здатне протягом довгих ночей виснажувати й мучити наше сумління, немов хробак, що точить дерево. Страждання лякає своєю несправедливістю, вражає безжальною нищівністю, доводить до розпачу, охоплює, немов чорний морок, що штовхає нас у провалля. Страждання – це час панування темряви.

Однак існує і зворотний бік страждання – світлий. Адже воно допомагає нам здобути досвід і прокладає шлях до людської доброти. Воно робить нас вразливими до надприродного, поглиблює й розширює в нас ті сфери, до яких іншою дорогою ми ніколи б не дісталися. Страждання підносить тебе – немов на руках – понад мури, щоб ти зміг побачити також і те, що за звичайних умов залишається невидимим, схованим за горизонтом. Воно наповнює тебе змістами, якими можеш гордитися та які роблять тебе винятковим.

Переживши страждання, почуваєшся багатим і хочеш поділитися цим багатством з іншими. Людина, яка багато вистраждала, може розповідати день та ніч, і люди слухатимуть її з розкритим ротом. Страждання може стати благословенням, може поглибити життя, завдяки йому можна здобути новий досвід, про який пишуть цілі книжки.

Страждання може привести нас до зустрічі з Богом. Про це розповідає багато наших вояків і поранених.

Страждання зв’язує нас по руках і ногах, змушує відчувати голод і спрагу. Воно відбирає те, чого ми прагнули, обезвладнює нас і не дає досягти своїх цілей. Страждання відбирає родину й помешкання, автомобіль і друзів. Страждання зменшує успіхи, приземлює мрії та плани.

Воно затуманює перспективи й заплутує бажання. Страждання оголяє нас і робить самотніми. Страждання приковує нас до хреста й показує сенс євангельського зречення. Воно відбирає в нас усе, щоб ми отримали Бога.

У такий спосіб страждання може підштовхнути нас до глибокого переживання Божої присутности. Люди, які прийняли страждання, відчули й пізнали Божу близькість.

Один інтелектуал розповів мені про свій досвід, здобутий під час війни. Я побачив на його грудях великого хреста й здивувався, бо знав, що він був атеїстом.

Чоловік вийняв хреста з-за пазухи, показав мені його й сказав:

«Я тобі все розповім. Мене взяли в полон. Кинули до глибокої, холодної, вологої пивниці, де я навіть не міг випростатися. Зимні, бетонні стіни та моя самотність – це було все, що я мав. Першої миті мені спало на думку: “Це твоя могила”. Однак згодом я відчув, що всередині щось почало мене підбадьорювати. Я зрозумів, що, перебуваючи наодинці, не є самотнім. Відчувалася ще чиясь чудесна присутність. Хтось був поруч зі мною – невидимий, невловимий, але дуже світлий. То була така виразна, відчутна присутність, що, здавалося, її можна торкнутися пальцями. Це підбадьорило мене й дало мені якусь надлюдську силу витримати все, що на мене чекало. Я знав, що житиму. Зрозумів також ще щось: “Після відчуття присутности Бога мій атеїзм зник назавжди”. Відтоді Бог і я – друзі. Я почав з Ним розмовляти, і це дало мені силу вийти живим з того пекла. А потім я вирішив купити великого хреста, посвятити його й постійно носити при собі. Тепер лиш гляну на нього й одразу згадую: цей хрест урятував мені життя. Я можу також сказати, що цей хрест є моїм життям. Муки Ісуса на хресті врятували мене від розпачу та мого страждання. У такий спосіб я з атеїста перетворився на вірного, християнина. І знаю, що це – моє існування, моє нове життя, моє нове переконання. Пройшовши крізь цю страшну, безглузду й жорстоку війну, я народився для нового життя й тепер… вірю, так само, як і багато моїх товаришів», – закінчив він.

Тобі, без сумніву, вже довелося зазнати страждання. А якщо ні, то, повір мені, це ще трапиться. Важливо те, як приймеш його і яким воно тебе застане.

Воно може принести тобі нове життя, а може – якщо поставишся до нього неприязно – тебе розчавити. У стражданні на тебе чекає воскреслий і живий Бог. Те, що не вбиває, робить тебе сильнішим. Якщо під таким кутом глянеш на свої щоденні страждання, то зможеш витримати й подолати їх. Нехай хрести ведуть тебе до воскресення.

Нехай Бог береже твоє життя.

Попередній запис

Відваги... відваги...

Кажуть, що кожен другий американець страждає на депресію. Доводити правдивість цього твердження – не наша справа. Проте впевнено можна сказати, ... Читати далі

Наступний запис

Серце є твоїм дзеркалом

Ти, шановний читачу, є істотою, яка вміє говорити. Бог подарував тобі мову. За допомогою слів можеш виразити власні думки й ... Читати далі