Матфей митар, він же Левій Алфеїв

Апостол Матфей і ангел, Рені Гвідо

Ми пам’ятаємо, що кожного з апостолів призвав Сам Христос. “Покликав до Себе, кого Сам хотів” (Мк. 3:13), – ключова формула для розуміння того, чому був покликаний цей, а не інший. Але навряд чи інші апостоли були покликані більш дивним чином, ніж Матфей.

Ми не знаємо, чому Христос покликав саме цього збирача мита, який сидів за своїм столом, – митаря. Можливо, він побачив очі Матфея, можливо, Серцевідець знав, як хотів би Матфей покінчити зі своїм обридлим заняттям. Знаємо лише те, що повідомляє Євангеліст: «Проходячи звідти, Ісус побачив чоловіка, що сидів на митниці, на ймення Матфей, і каже йому: іди за Мною. І той устав і пішов за Ним» (Мф. 9:9).

Покликання митаря, тобто збирача податків у казну ненависного Риму, було великою спокусою для оточення, особливо для так званих чистих – фарисеїв. Але те, що для них було спокусою і абсурдом, для нас є найсильнішим доказом, що Христос прийшов до всіх людей без виключення. Його обійми розкриті для кожного!

«І коли Ісус возлежав у домі, прийшло багато митарів і грішників і возлежали з Ним і з учениками Його. Побачивши те, фарисеї сказали ученикам Його: чому Учитель ваш їсть і п’є з митарями і грішниками? Ісус же, почувши це, сказав їм: не здорові потребують лікаря, а недужі, підіть та навчіться, що означає: милости хочу, а не жертви. Бо Я прийшов прикликати не праведників, але грішників до покаяння» (Мф. 9:10-13).

Це з Євангелія від Матфея. Чому саме в Матфея збереглося це дорогоцінне свідоцтво Христової відкритості навіть до занепалих, навіть до зрадників (якими юдеї вважали митарів)? Не тому чи, що автор цього Євангелія – сам Матфей і для нього ці слова Христа і взагалі Його ставлення до людей були надзвичайно важливі?..

Після Вознесіння Христового Матфей проводив час разом з іншими апостолами. В один з днів пролунав шум і у світлицю, в якій вони знаходилися всі разом, увірвався вітер. Це був Святий Дух, Який зійшов на апостолів і зміцнив на майбутнє служіння. Вони прямують на проповідь.

Передання свідчить, що Матфей обійшов з Благовістям Сирію, Мідію, Персію і Парфію, закінчивши свої проповідницькі труди мученицькою кончиною в Ефіопії.

Дивна людина, про яку, на жаль, ми так мало знаємо. Що було в нього на душі? Душі збирача податків і практично зрадника свого народу, якого покликав за собою Ісус? Чи не проллє світло на це маленька розповідь, яку зберіг і навів у своєму Євангелії лише Матфей?

Ходіння по водах, Іван Айвазовський

Одного дня апостоли були в човні, а Ісус молився наодинці на горі. «А човен був уже на середині моря, і било його хвилями, бо вітер був супротивний. У четверту ж сторожу ночі пішов Ісус до них, ідучи по морю. І ученики, побачивши, що Він іде по морю, стривожились і говорили: це привид. І зі страху закричали. Але Ісус зараз же заговорив до них і сказав: заспокойтесь! Це Я, не бійтеся. Петро сказав Йому у відповідь: Господи! Якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді. Він же сказав: прийди. І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб підійти до Ісуса. Побачивши ж сильний вітер, злякався і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене! Ісус зараз же простяг руку, підтримав його і говорить йому: маловіре! Чого ти засумнівався?» (Мф. 14:24-31)

Епізод, що здався Матфею дуже важливим, як щось, що не можна загубити, а треба зберегти і передати іншим як заповіт:

Якщо тебе кличе Христос, усе кидай і йди до Нього. І ніколи нічого не бійся!

Попередній запис

Фома, званий Близнюк

Апостол Фома, Дієго Веласкес Найпалкіший з апостолів. Це про Фому? Так. Але хіба може бути названий ... Читати далі

Наступний запис

Фадей, він же Іуда Яків або Леввей

Апостол Іуда Фадей. Антоніс ван Дейк Найзагадковіший з Дванадцяти апостолів, навіть ім'я якого викликає суперечки... В ... Читати далі