Вірний напрямок

У світі немає абсолютно поганих (злих у біблійному розумінні) людей, втім, як і немає абсолютно добрих. Усі ми застрягли десь посередині і кожен з нас прямує в бік одного з полюсів: до абсолютного добра – Господа Бога, або ж у протилежному напрямі – до зла, яке втілює в собі диявол.

Саме дивне, що до диявола приводять не тільки злі справи в «класичному», загальновизнаному сприйнятті, на кшталт: вбивства, злодійства, перелюбу, наклепу та брехні та ін., але й начебто цілком добрі справи, які проте мають у своїй серцевині нечисті наміри, помисли, думки. Як би це не здавалося б дивним людям світу цього. Проте для такого твердження є цілком ґрунтовна підстава: згідно Божого одкровення, Біблії, у Божу присутність не може ввійти «ніщо нечисте, і ніхто, підданий мерзоті і неправді» (Одкр. 21:27). Навіть, якщо цю «мерзоту і неправду» покривати добрими справами.

А думки, наміри ще й як визначають напрям людини, бо якщо вони не спрямовують людину до Бога, то, відповідно, спрямовують від Нього в протилежний бік. Іншого не дано. Виявляється, ми щодня опиняємося перед доволі простим вибором: або прямуємо в бік Господа (деколи навіть не маючи гадки про це, проте прямуємо, якщо дотримуємося Його святих заповідей), або ж не прямуємо в Його бік, і відповідно, відкочуємося в протилежний від Нього бік, де, як відомо, на всіх нас очікує диявол.

І не просто пасивно очікує, але й докладає певні зусилля, щоб прискорити цей рух, точніше падіння. Варто відразу зазначити, що Господь стримує диявольські зазіхання відносно кожного з нас, проте стримує лише до певної міри, залишаючи за нами свободу вибору: «І сказав Господь [Бог] Каїнові: чому ти засмутився? і від чого поникло обличчя твоє? якщо ти робиш добре, то чи не піднімаєш обличчя? а якщо не робиш доброго, то біля дверей гріх лежить; він тягне тебе до себе, але ти пануй над ним» (Бут. 4:6,7).

Бог не тільки дає свободу вибору для кожного з нас, але допомагає подолати гріховні спокуси, які постійно чигають на нас: «Вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть i полегшення, щоб ви могли перенести» (1Кор. 10:13). Головне тут, не зневірятися та надіятися на Господа: «Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові» (Пс. 54:23).

А надіятися на Бога треба в будь-якому випадку, адже без Його допомоги ми ні на що не здатні: «Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого» (Ін. 15:5). У сенсі протистоянні спокусам, а також нелицемірного творення добра, бо в іншому випадку, у підсумку на нас можуть очікувати зовсім невтішні слова: «Я ніколи не знав вас, відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня» (Мф. 7:23).

P.S. Якщо хто призабув, то цей Божий вирок був ухвалений людям, які, згідно їх слів, пророкували, бісів виганяли та багато чудес творили Божим ім’ям (див. Мф. 7:22), проте не виконували Його волі, яка передусім полягає в любові (див. Ін. 13:35). Саме щира, нелицемірна любов, яка «не шукає свого» (1Кор. 13:5), укаже нам у цьому житті вірний напрямок до Бога.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docВірний напрямок


Ваш коментар:

Попередній запис

ДУША

Душа – найчастіше означає життя, властивості живого створіння, як тварини, так і людини, але іноді по відношенню до людини означає ... Читати далі

Наступний запис

Іудина соломинка

Первосвященик Каяфа, Гюстав Доре Іуда зрадив Христа, отримавши обіцяні за це гроші. Не такі вже і ... Читати далі