Ви чули, що сталося з Савлом? (Закінчення)

Проповідь апостола Павла в Афінах, Рафаель Санті

Хай навіть ми й не знаємо усіх – хронологічних і психологічних – подробиць пригоди, що сталася з Павлом на шляху до Дамаска, та ми твердо знаємо, що вона радикально змінила все його життя.

Насамперед докорінно змінився характер Павла. Енциклопедія „Британіка” описує його до прозріння як нетерпимого, жорстокого, непримиренного релігійного фанатика, пихатого, із злим норовом. Після навернення він стає добрим, терпимим, готовим на жертви, безкорисливим.

Кеннет Скотт Латуретт говорить: „Глибоке релігійне переживання, що перевернуло всі попередні уявлення, надало нового сенсу життю Павла, воно перетворило малопомітну людину з майже невротичним темпераментом у найвпливовішого проповідника”.

По-друге, змінився характер стосунків Савла з послідовниками Ісуса. Він провів кілька днів з учнями в Дамаску (Дії 9:19). І ми знаємо, що коли Павло прийшов до учнів, вони простягли йому руку дружби.

По-третє, змінилися погляди Павла. Не втрачаючи любові до своєї юдейської спадщини, він з жорстокого супротивника перетворився на рішучого проповідника „християнської віри”. І тут же в синагогах почав проповідувати Ісуса, що Він є Сином Божим (Дії 9:20).

Змінилися інтелектуальні переконання Павла. Незважаючи на страшенні протиріччя з месіанськими ідеями фарисеїв, Його власний досвід змусив його визнати, що Ісус був Месією. Його нове уявлення про Христа означало повний переворот у його світогляді.

Жак Дюпон відзначає, що після того, як Павло з усією пристрастю заперечував, що розіп’ятий чоловік може бути Месією, він повірив, що Ісус справді був Месією, і внаслідок цієї нової віри радикально змінилися всі його месіанські ідеї.

Тепер він зміг збагнути, що смерть Христа на хресті, яка раніше здавалася йому Божим прокляттям і гідним жалю кінцем людського життя, насправді була актом, в якому Бог через Христа примирився зі світом. Павло, врешті, зрозумів, що через розп’яття Христос став „прокляттям за нас” (Гал. 3:13) і замість нас „гріхом” (2 Кор. 5:21).

Смерть Христа не була поразкою, а великою звитягою, бо вона подолана воскресінням. Хрест переставав бути „каменем спотикання”, ставши самою суттю Божественного месіанського викупу. Місіонерські проповіді Павла можна звести до таких його слів: „Виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскреснути з мертвих, і що Христос Той Ісус, про Якого я вам проповідую” (Дії 17:3).

По-четверте, змінилася суть його діяльності. З людини, повної ненависті до неєвреїв, він обернувся на місіонера, який звертався саме до них. З фанатика юдейської віри він став євангелістом. Єврей і фарисей Савл зверхньо дивився на неєвреїв, вважав їх за нижчу, порівняно з обраним народом, расу. Випадок у Дамаску перетворив його у переконаного апостола, який присвятив життя тому, щоб допомогти неєвреям. У Христі, що явився йому, Павло побачив Спасителя всіх народів.

З правовірного фарисея, чиє завдання було у збереженні суворого юдаїзму, він став пропагандистом нової радикальної секти, члени якої звалися християнами, секти, проти якої раніше він так пристрасно боровся.

Він настільки змінився, що „дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім’я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов’язати й привести до первосвящеників?” (Дії 9:21).

Історик Філіп Шафф стверджує, що „навернення Павла – це точка повороту не лише у його особистому житті, вона знаменує собою важливу епоху в історії всієї апостольської церкви і відповідно в історії людства. Ця подія своїми наслідками може бути порівнювана лише з чудом у день П’ятидесятниці. Вона забезпечила всесвітню перемогу християнства”.

Якось обідаючи в Х’юстонському університеті, я сидів поруч з якимось студентом. Ми заговорили про християнство, і він заявив, що нема ніяких історичних доказів християнства і самого Христа. За фахом він був істориком, і я побачив серед його книг підручник з історії Риму. Він визнав, що там є розділ про апостола Павла і християнство. Він його прочитав і здивувався, що розділ починається з розповіді про життя Савла з Тарса, а закінчується описом життя апостола Павла. У передостанньому абзаці говорилося, що, мовляв, неясно, що сталося у проміжку часу. Тоді я розгорнув книгу Дій і пояснив студентові, що Христос після його воскресіння явився Павлу. Студент погодився, що це найлогічніше пояснення навернення Павла у християнство. Пізніше цей студент сам увірував у Христа як свого Спасителя.

Еліас Ендрюс говорить: „У цій корінній трансформації „фарисея з фарисеїв” багато хто знайшов найпереконливіший доказ істини і сили релігії, в яку він був навернений, а також [доказ] цінності й ролі особистості Христа”.

Арчібальд Мак-Брайд, професор Університету в Абердині, писав про Павла: „Поряд з його звершеннями… бліднуть перемоги Олександра Македонського і Наполеона”.

Клемент говорить: „Павло сім разів страждав у кайданах, проповідував Євангелію на Сході й Заході, дійшов до океанського узбережжя на Заході й загинув мученицькою смертю з рук володарів”.

Павло невпинно повторював, що живий, воскреслий Ісус змінив його життя. Він був настільки переконаний у воскресінні Христа з мертвих, що сам умер страдницькою смертю за свою віру.

Два професори з Оксфорда, Гілберт Вест і лорд Літтлтон, поставили собі на меті зруйнувати підвалини християнської віри. Вест хотів довести неправдивість ідеї воскресіння, а Літтлтон мав намір спростувати навернення Савла з Тарса у християнство.

Обидва вони дійшли протилежних висновків і стали переконаними послідовниками Ісуса. Лорд Літтлтон пише: „Тільки навернення й апостольське служіння Павла для уважного дослідника є достатнім доказом того, що християнство було Божественним прозрінням”.

Врешті він пише, що коли 25 років страждань Павла і його служіння Христу насправді мали місце, то його навернення у християнство, поза сумнівом, також сталося, бо все, ним вчинене, почалося з тієї несподіваної зміни. А якщо він справді навернувся у християнство, то, значить, Ісус Христос встав із мертвих: адже все, що говорив і робив Павло, він завжди пов’язував з тим моментом, коли побачив воскреслого Христа.

Попередній запис

Ви чули, що сталося з Савлом?

Навернення Савла, Пітер Пауль Рубенс Мій приятель Джек, як і я, дуже часто виступає в університетах, ... Читати далі

Наступний запис

Христос воскрес!

Одного разу в Уругваї студент запитав мене: – Професоре Мак-Дауелле, чому ви не можете відмовитись від християнства? Я відповів: – ... Читати далі